особа катехита

Яким повинен бути катехит?

Особа катехита на парафії

Наше життя – це немовби море, яке інколи буває спокійним та здебільшого бурхливим. У цьому морі пливе наш човник, шукаючи пристані. Він долає хвилі різної величини та могутності. У дитячому віці – це хвилі невеликі, які з допомогою батьків він легко перестрибує. Але чим глибше в море, потужність хвиль зростає. І наш човник залишається на самоті з дорослими проблемами. На допомогу можуть прийти човники, які знаходяться неподалік: наші рідні, друзі чи просто пересічні люди. Проте і вони часто збиваються зі шляху і блукають у морі, шукаючи дороги додому. Тому, як і нашому човнику, так і іншим човнам потрібен маяк, який би освітлював дорогу і таким чином запровадив нас до Пристані – нашого Господа.

Таким «маяком» у наш час може бути особа катехита, яка у Божому світлі провадить спільноту «човнів» до пізнання віри та сопричастя з Ісусом.

         Катехит покликаний говорити не від свого імені, а від імені Церкви. Ісус першим став катехитом Божого Царства, підтверджуючи це своїм життям. Він сповіщає Добру Новину всім людям без винятку: дорослим і дітям, хворим і здоровим, багатим і бідним, чоловікам і жінкам…, навчаючи, напоумляючи, прощаючи, заохочуючи. Це ж саме Він запрошує робити учнів, відходячи до Отця: «Ідіть отже і зробіть учнями всі народи, хрестячи їх в імя Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав». (МТ.28,19-20) Цими словами Господь доручив своїм учням сповіщати людям те, що вони чули, бачили, пережили і пізнали. Це завдання виконують і внаш час апостоли Христа, яких провадить обіцяний їм Утішитель – Святий Дух. (Ів.16,5-15) Іван Павло ІІ у своєму апостольському поученні про катехизм в наш час говорить, що саме Святий Дух – найголовніший катехит, це Він – «внутрішній утішитель» тих, які ростуть у Господі. Це Він – головний винуватець усієї справи катехизації та учитель тих, які її виконують. Тому катехит – це особа Божа, повна ревності про Божу славу, про спасіння душ, повна Христового Духа, а найважливішою його чеснотою має бути глибоке релігійне переконання, високе поняття про святість і вагу свого завдання (Митр.А.Шептицький «Правила для катехитів»)

         Катехит повинен усвідомлювати важливість свого покликання і плекати його гарячими молитвами, вимолюючи Божу ласку для себе і своєї праці. Молитва на устах і жертовна любов у серці супроводжують істинного катехита увесь час.

         Катехит повинен не лише навчати дітей словами, але і своїм власним прикладом. Діти «читають» більш з катехита, ніж з катехизму, бо «слово навчає, а приклад потягає». Тому катехит свідчить про Бога своїм життям; не тільки знає щось про Христа, але живе Христом і у Христі. Тому справжній катехит повинен тісно єднатися з Христом у Пресвятій Євхаристії і плекати гарячу набожність до Пресвятої Богородиці, бо саме Богородиця є Матір’ю і взірцем для кожного катехита. Святий Августин каже, що Вона була не лише Матір’ю нашого Учителя, але і Його ученицею. Саме тоді, коли віднайшла дванадцятилітнього Ісуса у храмі, вона одержала від Нього науку. А євангеліст Лука неодноразово каже, що «мати його зберігала ці слова у своїм серці». Тому митрополит Андрей Шептицький вказує на надзвичайно важливу вагу Пресвятої Євхаристії та глибоку любов до Пресвятої Діви Марії як для катехита, так і для його учнів.

         Перше завдання катехита – це вироблення в учнях живої віри. Це можна зробити так, як робив Ісус, через лагідність, ніжність, любов. Треба дітей любити, дарувати їм цю любов і вибирати відповідний спосіб розмови та підхід до кожної дитини окремо. Уникати висловів, слів, порівнянь, які незрозумілі для дітей даного віку. Обов’язком катехита є так представляти науку  Христа, щоб вона їм подобалася. Отож катехит повинен бути справжнім педагогом і психологом дитячих душ для різного віку: дошкільнятам – вміти доступно і просто представити християнську віру; старших – навчити свідчити і любити Христа у тому середовищі, в якому вони живуть, а підліткам, по особливому, представити Ісуса як Приятеля і прийняти Його такого. Все це може стати основою правдивого виховання у вірі.

         Любов катехита до дітей повинна бути справедливою, поміркованою і не заважати у виробленні в них характеру, почуття обов’язку. Катехит – це особа, яка не лише навчає, а виховує, він є душ пастирем, а не лише вчителем релігії. Тому кожний катехит повинен працювати над виробленням позитивних рис учнів, їхньої сили волі, над розкриттям їхніх прихованих талантів для того, щоб в подальшому житті вже зріла особа могла з впевненістю долати хвилі свого життя.

         Звіщати Бога означає вести когось у сопричастя з Ним. Тому так важливо навчити дітей молитися, бо молитва – це віра в дії, це вияв нашого довір’я до Бога і радість зустрічі з Ним. Завдання кожного катехита полягає у тому, щоб навчити дітей молитися застановою, а не лише вивчаючи напам’ять молитви.

         Особиста молитва та літургійні молитви взаємодоповнюють одна одну. Літургійне життя катехита, любов до Церкви повинні передаватися учням. «Вони є типом стосунку людини до Бога, а тому поживою для побожності». (Митр.А.Шептицький)

         Все життя Ісуса просякнуте жертовною любовю і служінням ближньому. Ісус не спасає світ гарними словами, а своїми стражданнями і смертю. «Царство Небесне здобувається силою» (МТ.11,12). Ісус нам вказує єдиний шлях до Воскресіння – Хрест, який є виявом безмежної Божої любові до кожного з нас. Єднаючись з Христом у стражданнях, ми єднаємось з Ним у Його любові і тоді можемо допомогти дітям пережити їхні труднощі з Господом. (Владика І.Возняк, Слово до катехитів,2003)

         «Катехит мусить, очевидно, знати всі приписи катехитики і методики та пристосувати їх до життя. Без того буде він постійно заражений на помилки. Але крім того, мусить він вложити у катехизм цілу свою душу і серце. Наука катехизму не може в його руках бути мертвою, бюрократичною. Вона мусить бути мистецьким твором. Тим вона стане для нього й радістю, він нею перейметься і знайде в ній стільки уподобання, що не опустить години релігії» (Митр.А.Шептицький)

         Праця катехита на парафії у наш важкий час є необхідною. Кожний катехит збирає під своє крило дітей Божих, прилучає їх до Церкви, виховує характер, виробляє образ і подобу самого Ісуса Христа. І чим більше в цю роботу він вкладає молитви і жертви, тим вищим і ліпшим виходить мистецький твір його рук (Митр. А.Шептицький). Тому катехит є тим «маяком», який Божим Світлом веде людей до Пристані своєї Домівки – нашого Небесного Отця.

Вікторія Марко,

директор катехитичної школи

 ім.. Митрополита Андрея Шептицького

при церкві Покрова

Пресвятої Богородиці, м.Самбір