сценарій до Дня матері
Сценарій свята “Бог і Мати”
Перед початком звучать пісні про Богородицю і про матерів. Глядач займає місце в залі. Завіса закрита. Лунає вірш.
Чоловічий голос:
Святі поняття – Бог і Мати!
Знай їх не можна розірвати.
Це найсвятіша в житті нить.
Вічний лиш Бог! Все решта – мить…
Жіночий голос:
О, Мати Божа, ясна зірко,
Вкраїну-неньку захисти,
Щоб слово матір в слові жінка
Змогло відлунням процвісти!
Виходять ведучі (2 пари: старші і молодші)
Ведучий ст.хлопець:
Шановні гості, дорогі наші матері! У всьому цивілізованому світі свято Матері святкували і святкують у 2-гу неділю травня. Це свято Божої Матері, Матері-України і рідної найдорожчої всім нам неньки.
Ведуча ст.дівчина:
Свято матері зародилося давно. У 1903 році молода американка з Філадельфії Анна Джарвіс, яка поховала свою матір, звернулася до законодавців з пропозицією присвятити одинь день кожного року вшануванню Матерів. Вона запропонувала це вшанування символізувати кольорами квітів. У кого матір була жива – у цей день мав приколоти до одягу рожеву квітку, а в кого мати померла – білу.
Ведучий ст.хлопець:
В 1914 році Конгрес США прийняв постанову про святкування Дня Матері. В 1929 році спілка українок Галичини звернулася до громадян з пропозицією зробити й у нас цей день святом. І так сталося, що в усьому світі День Матері святкували і святкують у другу неділю травня, саме тоді, коли відроджується природа і земля вкривається різномаїттям квітів.
Ведучий мол.хлопець:
Слово Мати – вічне і неповториме, як світ. Незабаром вже 2000 років, як воно освятилось ласкою неба. Земна жінка від Духа Святого народила Сина Божого. Своєю добротою, покорою святістю вознеслася над нами Божа Матір Марія, щоб заступитися за нас, щоб просити сина свого єдинорожного простити наші провини.
Ведуча мол.дівчина:
О, Небо і Земля!
Благословен той день і час
Благословенна Мати Божа та,
Що в муках породила нам
Ісусика Христа.
Сьогодні серцем і душею,
Якщо ми тільки гожі,
Звертаємось до Тебе, мати Божа!
Ведучі виходять із сцени.
Виконується Гімн братства Покрова Пресвятої Богородиці (декількома особами)
Завіса відкривається. Звучить спокійна музика. На сцені домашня обстановка (оформлення кімнати). На колінах спиною до глядача перед образом Богородиці стоять діти (1, 2, 3) і молитвою звертаються до Бога.
Найменша дитина:
Мати Божа! Мати Божа!
Дай здоровля нашій нені!
І Тобі ми назбираєм
Ярких квітів повні жмені.
Школярик (2-3клас):
На землі одна лиш Мати!
Ти нам Мати там – у небі!
Ти рятуй матусю нашу
В небезпеці і в потребі.
Студентка:
Серце наше - наші квіти -
Віддамо Тобі в любові;
Захищай матусю нашу
Під святим своїм покровом.
Входить мама
Мама: А чого це ви, мої любенята, ще не в ліжках, га? Ану хутенько до спання.
Діти обступають маму, горнуться до неї, ластяться, вона гладить по голівці.
Найменша дитина:
Матусю, почитай нам щось цікаве!
2-га дитина: Матусю!
Мама: Ні, вже дітоньки мої любі, вже пізно. Спати, спати, спати.
Діти: (разом) Ну, мамуню. Ви наша рідненька. Ви наша любесенька.
Студентка прискоком опиняється біля домашнього вівтарика, бере книжечку про Богородицю і простягає мамі. Всі очікувано дивляться на маму.
Мама: Ну гаразд, вмощуйтеся біля мене. А почитаю я вам сьогодні про перше Ісусове чудо, яке сталося за проханням Його Матері.
Всі сідають на диван. Мама посередині. Старша дочка-студентка внизу, коло маминих ніг.
Мама гортає сторінки книжки і знайшовши, починає читати (Цвіт з Назарета ст.167):
Саме у Кані Галилейській має збутися подія, що покаже, чим є Прч.Діва Марія, яка Її сила, яка міць. Ось послухайте, про цю подію розповідає нам найкраще св.Письмо: «А третього дня було весілля в Кані Галилейській, і була там Ісусова Мати. Запрошено також і Ісуса і Його учнів на весілля. І коли не стало вина, сказала Ісусова Мати до Нього: «Вина не мають». І сказав Їй Ісус: «Що мені й тобі, жоно? Ще не прийшла моя година». Сказала Його мати слугам: «Що скаже вам, зробіть». А стояло там шість камінних дзбанків на воду для очищення юдеїв, що містили в собі кожний по дві або три міри. Сказав слугам Ісус: «Наповніть дзбанки водою» і наповнили їх аж до верху. І сказав їм Ісус: «Черпайте тепер і занесіть старості». І занесли. Коли ж староста покуштував воду, що стала вином, а не знав звідки воно, то покликав жениха і сказав йому: «Кожний чоловік ставить перше добре вино, а коли вп’ються, тоді гірше; а ти заховав добре вино аж дотепер». Таке чудо зробив Ісус за проханням своєї улюбленої Матері.
Мама закриває книжку і передає її старшій дочці, яка тихенько відносить її на місце. Мама бере на руки найменшу донечку і заколисуючи виходить за куліси. Старша дочка веде засинаючого братика, який потягується, перед цим цілуючи маму і говорячи слова: На добраніч, матусю! Мати відповідає: Доброї ночі, доню! Доброї ночі!
Звучить колискова (скрипка). Завіса закривається. Виходять старші ведучі.
Ведуча ст.дівчина:
Перше чудо в Кані повинно зміцнити наше довіря до Прч.Діви Марії. Бачимо, що Ісус не може нічого відмовити своїй Матері, що кожне Її бажання відразу сповнює, та що Ісус більше робить, як Прч.Діва Марія просить. Вона просить вина на весілля, а Ісус творить таку кількість вина, що вона може вистачити молодим на довгий час.
Ведучий ст.хлопець:
Ісус любить свою Матір і є Їй послушним. Це хороший приклад для нас, дітей. Любім же матерів своїх, бо це наказує нам Господь у 5-ій заповіді «Шануй батька свого і матір свою і добре тобі буде, і довголітнім ти будеш на землі, яку Господь Бог твій дає тобі». Отож, нехай наші серця завжди будуть повні любові і шани до наших матерів.
Ведучі виходять. Завіса відкривається.
Мама: виходить на сцену з синочком і донечкою, присідає коло них і одягає у вишиті сорочки, запитуючи їх, як їм спалося, що снилося)
Донечка:
Снилось мені ясне сонце, що в хаті світило
А то лиш так моя мама дивилася мило.
Приснивсь мені легкий вітрик,
Що пестив колосся – а то мені
Моя мама гладила волосся.
Снилась мені ягідочка, як мед солоденька –
А то мене цілувала мама дорогенька.
Снились мені ангелики, що в рай мене несли –
А то мене мами ручки до серця притисли.
Мама обнімає доню і синочка, обціловує.
Син:
Скажи, матусенько, мені,
За що мене ти так кохаєш?
Ти бережеш мене у сні
І вдень мене все доглядаєш.
Мама:
Люблю тебе, бо чемний ти,
Бо слухаєш мене завжди
І любиш рано в школу йти.
Люблю тебе, що ти веселий,
Мов ластів’ятко чарівне,
Але скажи мені, маленький, -
Чому так любиш ти мене?
Син:
Таж ти не раз не спиш у нічку,
Як захворію я коли,
Не раз твої молитви щиро
За мене в небо попливли.
За все тебе я люблю, нене,
Люблю матусю я свою.
Я і сказати не умію,
Як я тебе люблю, люблю!
Мама пригортає діток до себе. Входить старша донечка-студентка з квітами (або з гарною хустиною в руках) і звертається до матері:
Моя люба мати,
Калиновий цвіт,
В тобі, рідна мати,
Весь мій любий світ.
В тобі моє щастя,
В тобі моя ціль,
Моїм твоє горе,
Моїм є твій біль.
Твоя втіха й радість
Радує й мене,
А твій жаль займає
Й серденько моє.
Бо ж я, моя мамо,
Твоя кість і кров;
Ти мене родила,
Ти є мій покров!
Ти мій скарб найбільший,
Ти мій цвіт живий,
Ти моя перлина,
Жемчуг дорогий.
Ти мене хорониш
Від лихих тривог,
Най благословить тя
З неба Господь Бог!
Обнімає маму, цілує її і покриває плечі хустиною. Всі діти обняли маму. Мама усміхається від щастя.
Закривається завіса. Звучить тихенька музика (або пісня Аве-Марія)
Виходять молодші ведучі.
Ведучий мол.хлопець:
Мати і дитина – символ життя на землі. Мати благословила перший мій подих, першу мою усмішку, перший крок, вона підготовляє мене до дорослого життя.
Ведуча мол.дівчина:
Ми звертаємось до всіх присутніх в залі. Пригадайте, коли в останній раз ви були з матірю. Чи знайшли час, щоб сісти поряд, поговорити, розказати про своє життя, розпитати і вислухати неньку. А їй так мало треба… Не запізнитись би… Для вас, любі матері, даруємо цей танець.
Завіса відкривається. Діти виконують танець.
Виходить пані гарно одіта в укр.костюмі з одного боку куліс, а з другого – хлопчик-українець. Починають діалог.
Пані:
Чий ти, хлопче золотий?
Хлопчик:
Мамочки – і більш нічий!
Пані:
Я тебе собі візьму!
Хлопчик:
Ні! Я з вами не піду.
Пані:
В мене краще, як у нені;
Дам цукорків повні жмені, яблучко й медяник!
Хлопчик:
Я до солодощів звик:
Я ж у мамочки - як пан!
Пані:
В мене будеш – як гетьман!
Приберу тебе в жупан, дам шабельку і пістолі
Та ще й грошенят доволі.
Хлопчик:
Ви сховайте свій дукач;
У мамусі я богач,
У мамусі князь я й пан:
Маю кріс і барабан!
Пані:
В мене ляля – як та краля,
В мене донечка Олюся.
Хлопчик:
Ні – з ніким я не дружуся!
Гарні Олі, гарні Фрузі,
Але шкода, шкода слова:
В мене мамочка чудова.
Кожний чув про те і знає:
Кращої ніде немає –
Хоч у близькому окрузі,
Хоч у світі у цілім!
Пані:
Хлопчику, ходім, ходім!
Знай: тебе, малий мій друже,
Я за синочка візьму.
Хлопчик:
Пані, де вже там… простіть! –
Я – не можу… Дуже – дуже
Мамочку свою люблю.
Хоч мені ви дайте світ,
Я від неї не піду!
Пані:
Славний, бачу, ти! Дай бузі!
Хлопчик:
Ой, ні! Ні! – Я все вірненький,
Зрадити не можу неньки.
Вибачте, чемно прошу:
Мамочку я в серці ношу;
Тільки мамочку кохаю,
для нікого більш – крім мами –
місця в серденьку не маю!
Пані:
Ей, пустуньчику, піймаю.
Хлопчик:
Кланяюсь – і вже втікаю…
Мама там шука за мною,
Кличе; з мамою піду.
Я страшенне – дуже – дуже
Мамочку свою люблю.
Мама! Мама – квітка красна!
Мама! Мама – зірка ясна!
Тільки мамочці дам бузі!
Надходить мама, хлопчик кидається в її обійми.
Закривається завіса. Виходить ведучий молодший.
Ведучий:
А зараз для нашої Небесної Неньки і для всіх матерів звучить пісня «Радуйся Маріє» у виконанні Залуги Людмили.
Завіса відкривається. Інсценівка. Діти сидять колом і плетуть вінки.
1 дівчина:
Я свою матусю так щиро кохаю,
Що й розказати не вмію, не знаю.
2 дівчинка:
Нема на цілім світі, всім вам признаюся,
Кращої матусі, ніж моя матуся.
3 дівчинка:
Моя наймиліша з усіх людей ненька,
Тиха, мов голубка, щира і миленька.
4 дівчинка:
В кожного дитяти найдорожча мати,
Знає це сирітка, ронить сльози зрідка.
5 дівчинка:
Мені вже говорить щовечора ненька
Що я українка, мов квітка пишненька.
1 дівчинка:
Як то це є гарно Бозя в небі склала,
Що мені, Марусі й Наді – всім нам маму дала.
Вибігають декілька хлопців з квітами.
1 хлопець:
Вітайте, ми квітів нарвали для вас
Сьогодні святкуєм День Матері в нас!
2 хлопець:
Та й ми таку пісню в честь матері склали,
Що ще мабуть в цілім світі ніде не співали.
Дівчата: А ну, заспівайте!
Лунає пісня, дівчата також підспівують.
Виходять молоді дівчата-циганочки:
Ану, дітвора, розбіжіться і нам дайте повеселиться!
Виконується танець «Циганочка»
Закривається завіса.
Виходять ведучі старші.
Ведучий хлопець:
Провидіння Боже назначає кожній людині мету і подає засоби до її осягнення. Щоб мати могла з успіхом сповнити своє високе і багате на жертви призначення, Господь Бог подає їй надзвичайний засіб: материнську любов і побожність.
Ведуча дівчина:
Коли природна любов матері не є освячена любов'ю Бога і побожністю, тоді стає вона отрутою для дитини. І тому сама рука Сотворителя, що більший скарб любові вложила в серце невісти, ніж в серце мужчини, дала також і невісті більший нахил до побожності.
Ведучий хлопець:
Християнська мати освячує свою природню любов любов'ю вічною.
Богородиця для неї є досконалим взірцем матері. Християнська мати навчає своє дитя любити Бога, навчає молитви і веде до Церкви. У церкві маленька дитина пізнає Бога, зростає у мудрості, набирається життєвої сили.
Ведуча дівчина:
Перші враження, які переживає дитина, лишаються у душі на все життя. Дитина, що в дитячім віці ходила на Службу Божу зі своїми родичами, пізніше ніколи не пропустить її. Ходячи до церкви, дитина вчиться шанувати обов'язки щодо Господа Бога і тим самим зуміє сповняти обов'язки, які має щодо родичів. Тож християнські матері! Памятайте просьбу нашого Спасителя: «Лишіть дітей і не бороніть їм приходити до мене».
Ведучі виходять. Відкривається завіса. На сцені хлопець і дівчинка. Розказують почергово вірш «Моя мати! Моя Церква!»
Моя Мати! Це є жінка, що мене родила,
Моя Церква! Божий храм, що мені так милий.
Моя Мати! Це є жінка, що груди давала,
Моя Церква! Де людина вже Бога пізнала.
Моя Мати! Наймиліша, що мене плекала,
Моя Церква! Найсвятіша, що Віру нам дала.
Моя Мати! Тільки моя мені найрідніша,
Моя Церква! Невеличка – може десь є більша.
Моя Мати! Дуже пильно мене оберігає
Моя Церква! Котрий рік – будова триває.
Моя Мати! Тут зі мною по Божій волі,
Моя Церква! Найгарніша – збудуєм поволі.
Моя Мати! Моя одна – іншої не буде,
Моя Церква! Ось тут поруч – йдуть до неї люди.
Моя Мати! Найсвятіша – після Богомати,
Моя Церква! Нам від Бога – що ж більше гадати…
Молімся і вірмо! Лиш Бог допоможе!
Все решта – лукаве, зависне, вороже…
Йдуть люди із дітьми до Церкви, до Храму,
Молюся за себе, за рідних, за маму!
Виходять всі: старші і молодші; дівчата з квіткою в руці, а хлопці зі свічками.
Дівчина 1ст.:
Була тиха, і наче весна та, прекрасна,
Просто, скромно й побожно жила…
Вона радість вернула нам, Зіронька ясна,
Спаса-Бога нам в тілі дала.
Хлопець 1 ст.:
Та єдина, яка розуміє все чисто,
Серцем зогріє кожного з нас,
І сльозинок утре нам дрібнеє намисто,
І є з нами щодня, повсякчас.
Дівчина ст.2:
Нині світ так добра потребує і ласки;
Щоб збороти всю погань і зло –
Тож несім, як Вона, ми відверто, без маски
Людям серця любов і тепло!
Дитина 1(хлопець):
Мамочко рідненька, я твій син маленький,
В день твойого свята зичу радощів багато.
Зичу щастя і здоровя, зичу много літ.
Мамо, ти мій скарб великий,
Мамо, ти мій світ!
Йде в зал і дарує своїй мамі квіти.
Дитина 2 (дівчина):
Мамо! Ти – як Ангел з неба,
Знаєш, чого мені треба:
Стережеш і нагодуєш,
Прибереш і поцілуєш.
Міцно я Тебе кохаю!
Бога доброго благаю,
Щоб прожила Ти сто літ!
Мамочко! Ти рожі цвіт!
Дарує квіти своїй мамі.
Дитина 3, 4 (брати, по одному куплету):
О, Мамочко!
В любові і подяки день
При звуках радісних пісень
Прийми від нас, дітей, привіт!
Ми просимо з глибин сердець,
щоб добрий Бог – щоб Бог Отець
Тобі багато щастя дав,
Щоби Тебе нам зберігав сто літ! Сто літ!
Дарують квіти.
Хлопець 2 ст.:
Дамо любов, дамо пошану,
Мольбу зашлем Христові Богу,
Щоби кріпив Її кохану,
І літ дожити дав Їй многих,
Щоб діти всі цілого світа
Її співали «Многії літа»
ppХлопчику, ходім, ходім!text-decoration: underline;
p/span
em text-decoration: underline;p text-decoration: underline;