вечір молитви

„ Роздуми перед хрестом”

Приготовлення : свічки запалити на хресті, погасити світло.
Необхідні матеріали: мікрофони, крісла, тексти розважань,
касета з мелодіями, магнітофон.
Прохання до слухачів зайняти сидячі місця.
Вступ Звучить мелодія…

Читець1 (хлопець):
Йдучи до церкви, ми приходимо до Святого, люблячого Бога, щоб поділитися зі своїми переживаннями, подякувати Йому за те, що Він такий добрий до нас. У цей вечір, ми теж хочемо поділитися з Богом про наше життя. Розповісти Ісусові, що ми переживаємо, як ми хочемо жити з Ним. І кожна душа, яка сьогодні є тут, буде прославляти через ці роздуми і пісні.

1 “Інколи”
Читець1: Інколи так трапляється, що кожен з нас, живучи у цьому світі через щоденні клопоти забуває про Бога. Тоді ми залишаємось на одинці зі своїми проблемами. І ми не є задоволені зі свого життя, бо здається, що воно приносить нам непевність, страх, тягар, який ми самі змучились нести. А нам потрібно не багато. У всіх своїх турботах і потребах згадати про Ісуса, який з любові до нас став чоловіком, терпів і помер на Хресті за наші безсмертні душі.
Він воскрес із мертвих, вознісся на Небо, щоб приготувати місце для нас. Довіряючи себе Йому, наша душа знаходить радість, щастя, спокій і мир, навіть вже у теперішньому житті.
Якщо рибу вийняти із води і кинути на берег – вона буде кидатись, поки не спочине у воді, або загине на березі. Господь Бог – є океаном наших душ, поза Господом душа не може
знайти спокою в житті.


Читець2 (дівчина) : Убогий Ти , чи багатий, але завжди Володар Всесвіту. Зневажений Ти, чи прославлений, але завжди покірний. Розіп’ятий Ти, чи улюблений, але завжди люблячий. Ти той самий Ісус, сповнений доброти і лагідності. А я мінлива, постійно зраджую любові.
Але тільки Ти можеш навчити мене постійності. Щоб не від обставин, а тільки від святої любові я була залежною. Навчи мене вірності Господи.

Пісня „Інколи”.
Інколи під час молитви
Інколи душа прозріє
Інколи я уявляю:
Приспів: Тебе Ісусе (доброго) 2
Тебе Ісусе (тихого) 2
(Найдорожчого) 2 Бога.
Інколи мене всі люблять
Інколи усе я маю
Інколи я забуваю:
Приспів:
Інколи образа дужа
Інколи усе дратує
Інколи уже не чую:
Приспів:

Інколи буває сумно
Інколи мене не люблять
Інколи я шукаю:
Приспів:

Інколи гарячі сльози
Інколи тріпоче серце
Інколи я перепрошую:
Приспів:

2 „Голос Божий”


Читець1: Один маляр намалював картину, на якій Ісус стукає у двері. У хатинці, біля якої стоїть Господь, не було жодного вікна. Це означає, що жити в ній є сумно і страшно. В темноті нічого не можна побачити, навіть себе. І речі, які знаходяться у темряві, швидше шкодять нам, завдають болю, незручності, а ніж користі. Нам потрібна, хоча б маленька горюча свічка, яка б допомогла нам побачити все навколо нас.
Ісус стукає в двері, але не може ввійти, бо ручка, щоб відчинити двері знаходиться з середини. І ось стоїть біля дверей Ісус – Світло – найяскравіше від всього світла. Світло, яке проганяє найстрашнішу темряву гріха. Стоїть Ісус біля кожного з нас і чекає, щоб ми відчинили йому двері нашого серця.


Читець2: Але ти не дивишся на мої численні недоліки, невдачі, на мою нужденність... . Не це важливе для Тебе, Боже. Тебе турбує тільки моє щастя. Ти хочеш любові мого серця, бо тільки там є все. Ти так сильно хочеш мого щастя, що будучи царем, Ти став жебраком. Ти стоїш під моїми дверима і благаєш, і чекаєш, і мерзнеш ... І я теж, мерзну ... Заходь, Ісусе ! Розкажи мені, як Ти довго чекав, а я буду плакати від щастя і каяття слухаючи Тебе.


Пісня „Голос Божий”.
Немов билина в полі
Розтерзана душа
Почула голос Божий
На самоті вона :
Приспів:
„Я не хочу бути за межею твоїх мрій
Я не хочу, я Твій Господь
Бути тільки твоїм гостем, я не хочу
Я не хочу бути за дверима мов чужий,
Ти розкрий для Мене серце,
Жити в ньому поки б’ється хочу”.
І на душу раптом дощик
Рясних дарів упав.
Бо сам Господь ласкаво
До неї промовляв.

3 „Ти запитав мене”

Читець1: Кожен гріх , який ми будь коли допускаємо є результатом упертості та непокори нашого гордого „я”. Через це втрачається дружба наших приятелів, розуміння рідних, любов Бога.
Здається нам, що з часом це пройде само, ми забудемо про наших приятелів, рідних, про Бога. Але що ж тоді залишається – пустка, самотність, смуток , який неможливо забути, викинути, заповнити іншими переживаннями, якимись речами.
Ми знаєм , що ми образили , не послухали, згрішили. І тільки одне слово, яке повертає нам радість і спокій у наше життя – це просте і щире : „Пробач...”
Блудний Син повернувся до Батька і через слово „Пробач...” відчув Батьківську лябов і розуміння.

Читець2: Ісусе, Ти хочеш щось у мене запитати. Ні, то не цікавість, яку може мати тільки людина. І навіть не екзамен строгого вчителя. Не хвилюйся душе моя, бо твій Бог зволив тебе щось запитати. Ти знаєш, що все до чого Він доторкається, раптом розквітає і пахне незрівнянним ароматом. Сьогодні Він торкнеться тебе. Душе моя приготуйся належно до приходу Пана свого. Зодягнися у щирість і простоту і виходь Йому на зустріч.

Пісня : „Ти запитав мене”
Ти запитав мене:
Куда несуть мене думки?
А серце мовило:
Звільни мене від марноти
Приспів:
Ісус, Ісус,Тобі несу, молитву несу:
Не дивися на мої падіння
Не суди, душа ридає сильно,
А дивися на мою Ти волю
А вона живе Тобою (воля моя) /2

Ти запитав мене:
Чому тривога огортає?
А серце мовило:
Бо до цих пір Тебе шукає ...

Ти запитав мене:
Чого я хочу від життя ?
А серце мовило:
Спочити на Твоїх руках.

4 „Довірся”


Читець1: Життя наше – це дорога. І кожен крок, який ми робимо є відомий Богові і він записується у нашій книзі життя.
Один чоловік мав видіння... Що він вже є з Богом у небі. І Господь показує його дорогу життя. Господь сказав : „На цій дорозі є дві пари слідів, бачиш ? Одні сліди – це твої, а інші – це мої .” – Так, Господи, я відчував тоді велику радість, - сказав чоловік.
Спостерігаючи за слідами, чоловік побачив,що одна пара слідів зникла. Він запитав у Бога: „Що тоді сталося ?” Господь відповів : „В той час у тебе було важке випробування”. Чоловік зі смутком ображено сказав: „І Ти мене покинув ? ”. Але Господь відповів : „Ні ! Ці сліди це мої сліди, бо я тебе ніс на своїх руках” .
Господь є завжди з нами, навіть у найтяжчих хвилинах життя. Він ніколи не полишає нас у наших стражданнях. Тільки ми можемо бути байдужими і легковажними до Його страждань на Хресті.

Читець2: Душе моя. Ти вже пустила Господа до себе, ти відповіла на його запитання ... Але дорога тільки починається. Так, дорога з Богом ніколи не продовжується, а тільки починається ; якщо тебе провадить любов. Тут завжди цікаво і ново, свіжо і радісно. Кожен крок найкращий, завжди перший, тому що поруч іде Ісус. З ним не страшно. Після сповіді, після Євхаристії, після кожної молитви – я вже оновлена ... І назад дороги не має, тільки вперед.

Пісня „Довірся”
Душе моя бадьорись, бо дорога ця
Разом з Ісусом лише (починається) 2
Думкою, словом і ділом пильнуй себе
Тільки любов’ю святою гартуй себе
Він бо кличе тебе:
Приспів:„Не бійся, бо я з тобою
Довірся – і я тебе заспокою
Довірся – і я тебе поведу
Я так тебе люблю, так люблю”.
Душе моя підлітай у молитві
Разом із Господом легко (любити) 2
Думкою, словом і ділом впокорюйся
Тільки любов’ю святою побориш все
Він бо кличе тебе:
Приспів:

5 “Бо в тобі спокій “


Читець1:Збираючи у далеку подорож, кожен з нас бере із собою речі,які б були корисними у різних обставинах і допомогли б подолати труднощі, які можуть зустрітися у дорозі. І часто так трапляеться,що у відповідний момент нам потрібна як раз та річ, яку ми не маемо при собі.
Тому перш ніж збирати речі у дорогу ми зробимо найкращий вибір, якщо візьмемо із собою доброго , щирого приятеля, який би допоміг нам у подоланні перешкод чи просто поговорив би з нами, розрадив. Тоді ця подорож була б набагато легша і приємніша.
Кожен з нас вже має приятеля, який любить нас понад усе, бо віддав своє життя за нас на Хресті – це Ісус. Нам залишається лиш звернутися до Нього у молитві, а Він завжди прийде на допомогу. Ісус – вірний приятель, який тільки чекає нашої приязні і любові.
Читець2: Знаю, що тільки тут біля підніжжя хреста, біля Тебе розп’ятого я заспокоюся. Зранений мій Боже, Ти віддав себе. Ти готовий щодня приносити себе в жертву, бо так дуже любиш мене. І я теж би хотіла тобі все віддати що маю. Тільки от не знаходжу нічого гідного Тебе. Ось я молюся... Але що Ти думаєш слухаючи мою жалюгідну молитву ? Мої думки ... Ти ж їх чуєш, знаєш все. Мої слова ... Що вони виносять зі скарбниці мого серця ? Мої вчинки ... Не бачу нічого гідного Твоєї уваги, Боже. Але Ти все ж таки залишаєшся зі мною і чуєш мене. І я не знаю, чи Ти задоволений мною, одне знаю точно – я тобою задоволена. І мені цього вистарчає, щоб бути щасливою.


Пісня „Бо в Тобі спокій ”.
Що я Тобі Боже принесу
Крім молитви вбогої
Часто упадаю, бо іду
Темною дорогою
Подай світло, подай руку
Подай мені Себе
(Боже і не відпускай мене) /2

Приспів: Бо в Тобі спокій
Бо в Тобі щастя
Бо в Тобі все, чого шукаю я.
Що я Тобі Боже розкажу –
Знаєш Ти усе
Якщо я потраплю у біду
Ти визволяй мене
Не згадай мою злобу
Пробач мені усе
(Боже і не відпускай мене) /2
Приспів:

6 “Магдалина покаялася”


Читець1: Кому більше прощено – той більше любить. Наші гріхи, неслухнянність, образу Бог прощає кожного разу. Він навіть простив нам болючу смерть на Хресті Свого Улюбленого, Єдинородного Сина. Чи ми любимо Його ? Як ?

Коли говорять почуття -
Уста мовчать, мов камінь
Як з серця вийде каяття
То Бог докінчить : “Амінь!
Іди і більше не гріши.”-
Чи є ще щось простіше :
Іди і жити починай,
І дихати вільніше.
І Магдалиночка потре
Від здивування гулю
А справедливі проковтнуть
І ще одну пілюлю.

Ніхто тоді не зрозумів
Розмову між серцями,
Як у її душі горів
Вогонь між реп’яхами :
Вогонь небесний – Божий дар,
І грішниця згоріла,
А як закінчився пожар –
Душа вже була біла.
Ніхто тоді не зрозумів
Дар Божої любові,
Як Бог за блудницю віддав
Останню краплю крові.

Читець 2: Маріє Магдалино . Обмовлена людьми, зате визнана Богом ... Бо полюбила, тільки полюбила. Як мало треба, щоб сподобатись Богові і водночас так багато. Бо там, де любов, - там пекло стає раєм. Розкішний Рай – плакати в ногах Ісуса. Рай, що не зрівняється з жодним багатством почувань чи смутку. Горда людина не може навіть скуштувати того щастя. Шкода таких.... вони дуже обділені своєю самовдоволеністю. Але не будемо про них ... Розкажи нам краще Магдалино, яка велика сила Його прощення ... – кажеш, спробуйте і побачите ? Розкажи тоді, який благий Господь – кажеш, що твоє щастя не опишуть слова. Тоді молися свята Магдалино за всіх гордих і розчарованих, хай і вони пізнають того щастя ...

Пісня „Магдалина покаялась ”.
Вона наважилась до Бога приступила
Вона заглянула у очі Його щиро
(Не водою)/ 2 мила ноги Ісусові та грішниця
Але слізьми, своїми слізьми ....
Чи плачеш ти так само
Над своїми гріхами.

Приспів: ( Магдалина покаялась)/ 2
Не смійте з неї глузувати
( Магдалина покаялась)/ 2
Замовкніть горді та пихаті
Ісус її пробачив, святу любов побачив
У очах ( заплаканих )/ 2
Вона цілуючи Ісуса ноги босі
Вона узявши свої шовкові коси
(Не рушниками)/ 2 втирала ноги
Ісусові та грішниця,
Але розкішним своїм волоссям...
Чи робиш ти так само,
Адже і ти з гріхами

7 “Визволи душі”


Якщо ми чесно і щиро поглянемо на наше християнське життя, то побачимо, скільки такого власного “я” є в кожному з нас. Часто наше “я”, а не ми самі, намагаємося жити християнським життям (доказом цьому є вживання нами слів “я спробую”, ”я зможу”, що вказує на те, що ми покладаемось на своє “ я ” ) . Однак воно швидко дратується, заздрить, опирається, критикує та нервується. Саме воно-вперте та непоступливе щодо інших людей. Безсумнівно, його необхідно зламати. Поки самолюбство керує нами, Бог не може цілковито діяти в нас. Плід Духа Святого: любов, радість, мир, довготерпеливість, якими Він прагне нас наповнити, повністю протилежний нашому впертому, незламному духові й передбачає розп’яття нашого”я”.
Покора це початок відродження.Вона приносить біль, приниження, однак це единий шлях.Тому ми ніяк не можемо впокорити себе, окрім як через Хрест Ісуса. Упокоритись - означае підкорити своє ”я” Христові.
Він добровільно відмовився від власних прав, домівки, будь-якої власності. Бог дозволив людям образити Себе – небажаючи помсти, незахищаючи Себе дозволив знущатися з Себе. Більше того,ми бачимо Бога впокореним і тоді, коли тихо йде на Голгофу. Він погодився стати невинною жертвою за гріх людей заплативши за нього власним життям.

Читець 3: О, Покоро ! Джерело всіх чеснот. Як мало людей тебе мають! Чи не тому так багато людей мучаться невдоволеністю ? Стогнуть і грішать і не виходять з замкнутого кола. Не знають виходу. А вихід є . І це покора: Сила, яка полегшує Подих, що заспокоює легкість, що лікує .... Покоро, ти так часто вислизаєш у мене з рук ! Так важко тебе втримати у відповідну мить ! Але за тебе треба боротися. Адже Всемогутній покірних не може не любити . Ти початок навернення, радості, початок Царства Божого. Проникни у душі грішників покоро, визволи їх з рабства гордості.


Пісня „Визволи душі ”.
Роздав Господь усім дари,
А їх розтратили невдячно,
Але поглянь – свята душа
Покірно молиться і плаче:
Приспів:Визволи душі з неволі гріха
Силою любові, втраченої крові
Визволи сковані світом серця,
Бо тільки ти Спаситель наш.

Смиренний зов, покірний плач
Спинив одвічну Справедливість,
Бо наймогутніший Господь
Перед покорою безсилий.

Припала душа до ніг Твоїх
І просить милості Твоєї,
Ти джерело живої води,
Бо Ти відкриті в небо двері.

8 Лист Ісуса

У цей час, коли ти день і ніч змагаєшся за життя, шукаючи полегшення, щоб вміти жити з іншими, послухай, що маю тобі сказати :
Коли ти хочеш заплакати, не плач, поклич Мене і я прийду, щоб заплакати з Тобою.
Коли ти хочеш усміхнутися, повідом Мене і я прийду, щоб ми усміхалися разом.
Коли будеш відчувати, що світ є затісним для твого смутку, поклич мене, щоб ми двоє розділили твоє горе.
Коли побачиш, що вже не можеш навіть молитися, запроси мене , і я помолюся, замість тебе.
Коли вважатимеш, що вже все скінчилося, поклич Мене, і я допоможу тобі віднайти надію.
Коли будеш потребувати, щоб хтось тобі сказав: „Я тебе люблю”, - поклич Мене – і я тобі це скажу з великою ніжністю, щирістю, у кожен момент твого життя. Як будеш вважати, що тобі вже не потрібно Мене – повідом мене навіть тоді Я буду далі з тобою, люблячи тебе;бо Я є Любов, Я є твій Бог .


Пісня „Про Твою любов ”.
Про Твою любов/ 2
Співають ангели на небі
Про Твою любов/ 2
У тишині почути треба про любов
Приспів:Ти пильнуєш кожен крок,
кожен подих
Така Твоя любов Ісус/ 2
Ти єдиний розумієш мої сльози
Така Твоя любов Ісус...Така любов.
Про Твою любов/ 2
Знає серце повне ласки
Бо Твоя любов/ 2
Життя вподібнює до казки

Приспів:Ти на руках несеш мене 
Немов дитину
Така Твоя любов Ісус/ 2
За мене борешся
До крові, до загину
Така Твоя любов Ісус...Так любов.
Про Твою любов/ 2
Не можна людям забувати
Бо Твоя любов/ 2
Дарує нескінченне свято
Приспів:Ти потерпаєш,
Ти зі мною разом плачеш,
Така Твоя любов Ісус/ 2
Глянеш в душу,
Доторкнешся і пробачиш.
Така Твоя любов Ісус...Така любов.
 

“Закінчення”
Сьогоднішні вечір, який ми провели разом з вами напевно торкнувся струн кожного серця. І ця мелодія, яка ще триває у ваших душах нехай продовжується тут біля Хреста : у молитві, у щирій розмові з Ісусом – з подякою за ті ніжні і гарні почуття, які запалили наші серця до роздумів над своїм життям з Богом. Принесім Ісусові щире каяття і подяку за Його любов, яку Він показав на Хресті…