День Батька в Биличах

До вічного Бога - одна лиш дорога.

              Веди нас, Маріє, веди

20 вересня 2015 р.Б., в неділю, погода не була дуже сприятливою для мандрівок. Але, в Бога немає поганої погоди - думали прочани, які зібралися відвяткувати Міжнародний День Батька в Биличах. Адже саме за молитвою Матері Божої Билицької "прозрів" невіруючий батько, зцілився його сліпо народжений син.

 

Село Биличі - початок хресної ходи. Спільнота "Віра і Світло" йде поруч з тими, кого сюди в той день покликав Господь і Богородиця. Починаючи з ІІІ-ї стації, нас супроводжує проливний дощ. Це не втомлює, а навпаки дає можливість усвідомити - Хресна Дорога Христа була набагато важчою.

Як добрий батько зустрічає настоятель о.Володимир Нестер: "Вітаємо прочан з Дрогобича і Самбора". Готуючись до Божественної Літургії, мали нагоду приступити до Сповіді.

Билицький ліс з каплицею Божої Матері та джерелом - це справді Святе місце. Щоб це відчути, треба сюди приїхати хоча б раз. А потім з вами ставатиметься чудо - ви захочете приїжджати сюди знов і знов.

Чудесний спів братів семінаристів молитвенно возвеличував свято. Програму продовжили дійства до Дня Батька: спів дітей з Катехитичної школи святого Великомученика Димитрія, с.Нагірне (Катерина Хавула) та катехитичної школи імені митрополита Андрея Шептицького з храму Покрови Пресвятої Богородиці, м.Самбір  (Дмитро Карпінець, Іван Ряпич та Богданна Ряпич), яких підготувала катехит та регент - Марія Герасимлюк. Ведучими концертної програми було подружжя -  Іван та Марта Стефанишин, які спільно з Іванною Роняк виконали пісню присвячену Дню Батька

З захопленням слухали не лише пісні, але дуже змістовний виступ директора катехитичної коли імені митрополита Андрея Шептицького - п.Вікторію Марко. Як з небесного мікрофона пролунали з уст п.Вікторії слова митрополита: "Пам'ятайте, батьки, що ваша хата - найголовніша школа, де діти вчаться любити Бога, людей".

Любов - найголовніша Бода заповідь, з любов'ю діти, там, під каплицею за організацією п.Надії Цмоканич, писали листи своїм батькам і разом з кульками відправляли на небеса...". А пізніше - пригощання тістечками. Незважаючи на негоду свято Батька переросло у свято душі. Як і кожен прочанин, я дякувала Богу і Богородиці за одержані ласки.

Володимира СТЕБЕЛЬСЬКА,

прочанка