Історія парафії
Історія парафії
Багато храмів на славу Божу побудувала людина у своєму житті. Історія привідкриває завісу на появу великих і малих церков, катедр, базилік, маленьких парафіяльних церковць і великих відпустових місць, які збирають тисячі вірних на молитву, роздуми, покаяння ...
Попри те, що Самбір уквітчаний багатьма маленькими церквами, мешканці міста у час духовного злету - виходу з підпілля, відчули потребу будови великого храму, який би своїм Покровом об'єднував всіх християн, своєю красою звеличував рідне місто, а величними хрестами на куполах вказував людям шлях до Бога, до рідної домівки ...
З 1987 року почав відбуватися бурхливий процес за легалізацію греко-католицької Церкви. Наші єпископи, священики та вірні приклали всіх зусиль, аби греко-католицька Церква могла вільно працювати на славу Божу і служити Богу. Своїми маніфестаціями і голодуваннями у Москві на Арбаті домагалися легалізації нашої Церкви. Гостра боротьба була певним чином повязана із бажанням греко-католиків відзначати дату - тисячоліття Хрещення Київської Русі - на волі. Цей ювілей дав поштовх до відродження греко-католицької церкви на Україні. Пахло свободою. 89-ий рік ознаменувався легалізацією окремих греко-католицьких громад. А накінець цього ж року була зареєстрована і наша громада в Самборі.
Наші вірні Христовій Церкві отці, такі як о.Матей Гаврилів, о.Михайло Волошин, о.Петро Зеленюк, о.Миколай Куць та інші, йшли напролом. Вони брали активну участь і допомагали у проведенні святкувань Хрещення Русі в Биличах, Грушеві, Дрогобичі. Після святкування ювілею у Дрогобичі деякі з них, в тому числі і о.Миколай Куць, були заарештовані і на 15 діб увязнені. Після виходу на волю, скріплені у вірі і повні Христової ревності, організували ювілей і в нашому рідному місті Самборі. За посередництвом комітету по захисту греко-католицької церкви, зокрема Івана Геля, було оголошено по радіо "Свобода" про дату та місце святкування - 2 липня 1989 рік. Ця дата глибоко запамяталась усім парафіянам. Вперше, на місті старого цвинтаря, де в той час був так званий парк, принесли хрест Христовий і встановили його. Була відправлена перша Літургія.
Багато стежок у парку перехрещувались біля встановленого хреста і приводили людей на молитву, покаяння та роздуми. Для відродження греко-католицької церкви це місце було важливе.
Хоча місцеві власті і висували своє незадоволення, проте вже не втручалися у справи вірних греко-католицької громади. За допомогою Івана Баца, Юліяна Лучишина був зроблений навіс на помості, де правилось Богослужіння. Та ворогів церкви непокоїли дії вірних. Вони вночі підступно забрали хрест. На знак протесту вірні збирались кожного вечора на місці, де стояв хрест, і відправляли молебні за участю священика о.Петра Мірчука, вимагали повернення свого хреста. Ішов пошук. За декілька тижнів вертикальна частина його була знайдена в Дністрі. Вірні доробили горизонтальну частину і в одну з неділь той хрест з великою урочистістю і пошаною несли до місця його призначення. Це було велике зворушення. Людей не могло зупинити вже ніяке зло. За деякий час зроблено невелику каплицю, а пізніше, у звязку з щораз більшою кількістю людей, яка приходила сюди на молитву, каплицю було розширено. і це був кінець 1989 року...
Велике піднесення греко-католиків в той час, відчуття свободи та чисельність вірних зродила в отця Миколая Куця думку збудувати храм Божий - величний собор, який би освятив осквернене місце в парку, зібрав дітей Божих під Покров Богородиці і став окрасою нашого міста. Благословення на будову собору Покрови Пресвятої Богородиці дав архиєпископ Володимир Стернюк. На питання о.Миколая: чи можна на старому цвинтарі будувати церкву, архиєпископ дав ствердну відповідь. 27 квітня 1991 року був освячений наріжний камінь і будова почалася...
Господь благословив це місце. Після отця Миколая на це місце служіння був призначений новий священик - о.Іван Гаваньо. Отець Іван справив велике враження на жителів Самбора своїм підходом, неординарним проповідництвом і діяльністю. Він зумів вміло продовжити справу о.Миколая у розбудові не тільки собору, але і душ вірних, особливо молодих людей.
На думку о.Івана задум будівництва собору є парадоксальним. Ключовою точкою була боротьба за храм Різдва Пресвятої Богородиці. Ця боротьба була дуже гостра і привела до розколу самих самбірчан. Яка ж була позиція влади на той час? Владі треба було заспокоїти обидві сторони. І комусь, мабуть, спало на думку залишити старий храм громаді православній, а греко-католикам посприяти у будівництві нового храму (о.Іван Гаваньо).
Отець Володимир Коркуна прийшов на парафію Покрови Пресвятої Богородиці у листопаді 1997 року. Перша Літургія, яку він відправив, відбулася на свято архистратига Михаїла. Перед отцем постали не легкі завдання: будувати стіни не тільки духовні, але і муровані - стіни нашого собору. І він взявся за це з великою посвятою та любов'ю.
Парафія Покрови Пресвятої Богородиці була створена відносно недавно. Декретом тоді ще правлячого ординарія Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ Юліяна Вороновського від жовтня 2003 року було обумовлено границі парафії в м.Самборі.
З 2014 року духовну і матеріальну опіку здійснює владика Григорій (Комар), єпископ-помічник та протосинкел Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
На даний час адміністратором церкви Покрови Пресвятої Богородиці є о.Володимир Коркуна, а сотрудниками - о.Миколай Витівський, о.Флор Дашинич, о.Дмитро Сенейко.
Станом на кінець 2014 року при церкві Покрова Пресвятої Богородиці активно діють:
- катехитична школа;
- молодіжне братство;
- англомовні катехитичні групи дітей;
- віросвітлянська спільнота „Божі Пазлики"(праця з неповносправними);
- спільнота батьків "Кана Галилейська";
- спільнота матерів;
- Апостольство молитви;
- Самбірський Центр Передподружньої Катехизації;
- своїм співом звеличують Господа два церковні хори.
- дитячі гуртки.
БУДУЄМО ХРАМ СПІЛЬНОТНИЙ!
2.07.1989 - Перша Свята Літургія
1992р. – прихід на парафію о.Івана Гаваня
21.11.1997 – прихід на парафію о. Володимира Коркуни
2000р. – відкриття катехитичної школи
2002р. – створення хору «одинадцятка», диригент О. Кінаш
22.02.2003 – заснування молодіжного братства Покрова Пресвятої Богородиці
22.09.2003 – Декрет про утворення канонічної парафії Покрова Пресвятої Богородиці; утворення Апостольства молитви на парафії.
2005р. – створення 2-го хору «10.30», диригент Г.Ільницька;
утворення братства матерів.
2006р. – відкриття англомовної катехитичної школи
2008р. - заснування віросвітлягнської спільноти осіб неповносправних «Божі пазлики»
2010р. - заснування спільноти батьків "Кана Галилейська".
2011р. - офіційне відкриття катехитичної школи імені Митрополита Андрея Шептицького
2013р. - створення молодіжного хору "11.30", диригент О. Кінаш
2013р. - Дитячо-юнацький хору “ORAMUS” (учні катехитичної школи), художній керівник та диригент Марія Герасимлюк