заклик твоєї дитини
Заклик твоєї дитини
Не давай мені все, про що я тебе прошу, бо це мене розбещує. Іноді я просто випробовую Тебе.
Не бійся бути зі мною рішучим і вольовим. Це потрібно мені, бо дає відчуття безпеки.
Не дозволяй мені набувати поганих звичок. Надіюся, що Ти допоможеш мені виявити їх ще у зародку.
Не чини так, щоб я почувався меншим, ніж я є. Бо тоді буду поводитися нерозумно і смішно, щоб здаватися «великим».
Не картай мене у присутності інших. Найкраще мені допомагає, коли говориш зі мною спокійно і без свідків.
Не оберігай мене від наслідків. Мені потрібен також гіркий досвід.
Не спричинюй до того, щоб я вважав свої помилки гріхами. Це зачіпає моє почуття гідності.
Не переймайся надмірно, коли говорю: «Я Тебе не люблю». Не Тебе не люблю, а Твою владність, яка нищить мене.
Не переживай дуже через мої малі недуги. Вони просто привертають Твою увагу, яка мені потрібна.
Не бурчи. Якщо будеш це робити, то я боронитимусь, вдаючи глухого.
Не обіцяй нерозважливо. Бо почуваюся дуже розчарованим, коли Ти не виконуєш обіцянок.
Не забувай, що не можу проявити себе так добре, якби мені хотілося. Тому деколи я розминаюся з правдою.
Не переоцінюй моєї чесності. Це мене сковує, і я починаю говорити неправду.
Не змінюй своїх правил поведінки з огляду на обставини. Це викликає в мені неспокій і недовіру до Тебе.
Не нехтуй мною, коли ставлю Тобі питання, бо тоді я перестану Тебе питати, а відповіді шукатиму в іншому місці.
Не кажи, що мій страх і мої побоювання безпідставні, вони дуже реальні.
Не намагайся мене переконувати, що Ти досконалий і непомильний. Бо переживаю глибоке потрясіння, коли виявляється, що Ти не такий.
Не думай, що виправдання переді мною є нижче Твоєї гідності. Чесне виправдання пробуджує в мені велику сердечність до Тебе
Не забувай, що люблю експериментувати. Не забороняй мені робити досліди, бо без цього не можу розвиватися.
Не забувай, що я скоро росту. Напевно, Тобі тяжко іти зі мною крок у крок, але прошу Тебе, постарайся.