Святе Письмо
сценарій "Святе Письмо у нашому житті"
Ведучий 1:
Слава Ісусу Христу, дорогі друзі! Сьогодні ми хочемо провести гарно з вами час, щось цікавого вам розказати, ну і щось подарувати. Ви готові нас слухати? (діти відповідають) Отож вперед!
Ведучий 2:
Серед багатьох свят у році є одне прекрасне свято – Книжчині іменини. І сьогодні ми поведемо з вами серйозну розмову про те, як народилась перша книга, ознайомим вас із найпрекраснішою вічною книгою – книгою життя.
Ведучий 1:
Друзі, хто з вас не любить книжок? Книжок, у яких багато барвистих малюнків. Розкриєш першу ліпшу – опинишся у далекій казковій країні.
Ведучий 2:
А давно-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців.
Ведучий 1:
Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато напишеш? А щоб взяти в дорогу 2-3 такі книги потрібен був віз. З часом люди навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри. Але ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди телят.
Ведучий 2:
У далекій Африці на берегах повноводних річок простягнулися нескінченні зарослі болотяної рослини – папірусу. Писали на сухих стеблах папірусу. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися.
Ведучий 1:
Справжній папір, що на ньому пишуть зараз люди, навчилися робити 2 тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. Але це було дуже довго і важко – одну книжку переписували іноді кілька років.
Ведучий 2:
Минуло ще багато часу, поки зявилися друковані книжки. Тепер книга всюди поруч з нами. Вона – наш друг і порадник.
Уч. 1:
Як краплин у Дніпрі,
Як зірок угорі,
Як листви на гіллі, -
Стільки книг на землі!
Є великі й малі,Є легкі і важкі.
Уч. 2:
Мій друже й супутнику, книго моя,
Завжди на дозвіллі, де ти – там і я.
Ми добре з тобою проводимо час.
Чудова розмова триває у нас.
Іду я на поклик чаруючий твій,
Спускаюсь до моря і бачу прибій.
З тобою шляхи пролягають мої
В найдальші віки і найдальші краї.
Навчаєш відважним, правдивим рости,
Любити природу, свій край берегти.
Від малку тобою я звикла дорожить.
Без доброї книги мені не прожить!
Уч. 3:
На полицях, в столі –
Наші друзі книжки,
Та одна серед них –
Перша книга із книг:
Жити вчить вона нас
З Богом йти повсякчас!
Ведучий 1:
Чи здогадались ви, друзі, про яку книгу вам говоримо?
Ведучий 2:
Що це за книга, яка вчить як свято жити, Бога і ближнього любити?
Ведучий 1:
Ця книга – свята! Через неї промовляє сам Господь Бог до нас! Здогадались?
(діти відповідають)
Ведучий 2:
Так , це - Святе Письмо чи Біблія. Чи є серед вас діти, які її коли-небудь читали? Хто? Піднесіть руку. Молодці (або: о як мало, дуже шкода).
Ведучий 1:
Святе Письмо – це Слово Боже. Читаючи його, сам Господь промовляє і провадить тебе. До неї треба бережно, з трепетом ставитись, шанувати і читати завжди. Бо вона навчить тебе як правильно жити, захоронить тебе від біди і попровадить у житті.
Ведучий 2:
Ця книга – це скарб, який Господь дає людині. Вона навчає мудрості. Чи приймаємо цей скарб Господній? Чи живемо згідно Божою волею, а чи може хочемо жити як нам заманеться, без Бога?
Ведучий 1:
Пропонуємо вам подивитись історію хлопчика-школяра, який не хотів читати Святе Письмо, а жив так як йому було вигідно.
Сценка: Святе Письмо – основа твого життя
Учасники:
Вчитель, Марійка, Ігор, добрий бібліотекар, злий бібліотекар, Таня, Мама Ігора, Олег, Володя, добрий голос, злий голос.
Облаштування:
Обстановка кімнати, де зявляються Ігор і Марія,
Обстановка бібліотеки
Шкільна обстановка (мітла, совок)
Святе Письмо
Книжка «Поради крутим хлопцям»
Сцена1:
Клас – парти, на них підручники і ручки. Забігає хлопець Володя і перцем намащує одну із ручок. Дзвонить дзвоник. Всі учні забігають у клас і сідають. Заходить вчитель з квітами у руках.
Вчитель:
Добрий день, діти.
Всі: Добрий день
Вчитель:
Надіюсь, ви всі добре відпочили і тепер готові наполегливо займатись. Ви замітили, що у вас з’явились нові предмети, а разом з ними і нові вчителі. Тому запишіть їх імена. Англійську буде вчити вас Наталія Сергіївна, зарубіжну – Анна Володимирівна…
Ігор: (бере в рот ручку): Аааа! (Відкидує ручку, швидко дихає, витирає язик)
Всі: (Сміються)
Ігор: (повертається до сусіда) Це ти зробив?
Володя: Це просто жарт.
Ігор: Невдалий жарт!
Вчитель: Питання є? Ні. Добре. Тоді, щоби життя медом не здавалось, запишіть ваше перше домашнє завдання.
Всі: (невдоволено вздихають)
Вчитель:
За цей тиждень ви повинні прочитати книжку, в якій не менше п’ятдесяти сторінок, і написати відгук про те, що вам сподобалось у ній, а що ні. І що на місті автора ви б написали по іншому. Зрозуміло? Питання є? Ні. Добре. Ви вільні. І будь ласка не відкладайте на завтра те, що можете зробити …
Всі: Сьогодні!
Сцена 2:
Всі розійшлись. Виходить Ігор.
Ігор:
Читати – то так скучно! Школи для того і придумали, щоби робити моє життя нестерпним.
Марійка: (Доганяє Ігора):
Привіт, Ігор! Що, вирішив не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні?
Ігор: Угу.
Сцена 3(в бібліотеці)
(Заходять в бібліотеку)
Ігор:
Не можу повірити своїм очам. Скільки тут книжок! Ну нічого собі, знаходяться все ж таки люди, які витрачають даремно свій час, щоб написати яку-небудь книжку!
Марійка:
Чому даремно? Є багато гарних цікавих книжок.
Ігор:
Ти маєш на увазі комікси!? Особисто я навів би тут порядок і викинув би половину тих книжок.
Бібліотекар: (підходить до них)
І правильно би зробив
Ігор: Що?
Бібліотекар:
Ти правильно сказав. Деяких книжок тут справді не повинно бути.
Ігор: Та я так, просто сказав.
Марія:
А що ви мали на увазі, коли сказали, що деяких книжок тут не повинно бути?
Бібліотекар:
Бачите, не всі книжки вчать доброму. Деякі – хороші друзі, а деякі – злі вороги. Тому потрібно дуже уважно вибирати книжки, які ви читаєте.
Марія:
Добре, що ви нас попередили. А щоби ви нам порадили прочитати?
Бібліотекар:
Є тут декілька гарних книжок. Дайте-но гляну. (Розглядає, дзвонить телефон). Вибачте будь ласка. (Підносить трубку) Алл.. так, це завідуючий бібліотекою.. Звичайно, я пам’ятаю про збори… Що? На годину скоріше? (дивиться на годинник). Так, вже біжу. (виключає телефон). Я прошу вибачення, діти. Я попрошу когось другого вам допомогти. До побачення (спішно виходить)
Ігор:
Цікавий дядько, правда?
Марія:
Так, дуже ввічливий і приязний. (Ходять, розглядають книжки. Виходить інший бібліотекар)
Злий б.:
Я бачу в нас нові відвідувачі.
Ігор і Марія: Добрий день
Зл. Б.:
Добрий день, добрий день. Діточки прийшли взяти книжечки. Так?
Ігор: (Усміхається) Так.
Зл.б:
Що вас цікавить?
Ігор:
Книжка, яка має 50 сторінок, багато малюнків і мало слів.
Зл.б.: (Сміється)
Ха-ха-ха! Зразу видно, що вчителі продовжують вас мучити книжками. Але в мене є одна книжка, яка тобі точно сподобається.
Ігор: Яка?
Зл.б: (знімає з полиці і, усміхаючись, подає)
Ігор: (Читає назву) «Поради для крутого хлопця» (Листає)
Зл.б:
Чудова книжка. Тільки недавно зявилась. Дає поради, як поступати в самих важких ситуаціях.
Ігор: Тут навіть написано, що потрібно зробити сусіду по парті, який тебе обідив?
Зл.б.: Звичайно ж!
Ігор: Клас! Я її беру! (бібліотекар виписує)
Ігор: (З великим інтересом, шопотом). Підставити підніжку, поставити на стілець кнопку, обізвати ду…
Марія:
Ігоре, я не думаю, що це дуже хороша книжка.
Ігор: (Кривляється) Ти думаєш, ти не думаєш. Я сам вирішую, що читати. Зрозуміло? (Розписується)
Зл.б.:
Через два тижні принесеш.
Ігор: Дякую
Зл.б.: Нема за що, нема за що. Радий був з тобою познайомитись.
(Ігор виходить)
Зл.б.:
Любю допомагати дітям. Чим можу тобі допомогти?
Марія: Я хочу взяти у вас Святе Письмо.
Зл.б.: Що?
Марія: Я хочу взяти у вас Святе Письмо.
Зл.б.:
Перший раз таке зустрічаю. Є так багато інших книжок, кращих за цю… гм.. гм.. стару книжку.
Марія: Що означає «стара»?
Зл.б.: Стара, старомодна, несучасна. Чому б тобі не взяти книжку «Як стати красунею», або «10 способів швидко розбагатіти» або…
Марія: Я хочу взяти Святе Письмо.
Зл.б.: Добре, добре. Твоє імя?
Марія: Марія.
Бібліотекар виписує книжку, дає Марії, Марія виходить, бібліотекар здивовано дивиться вслід за нею, потискає плечами і виходить.
Сцена 4:
Зявляється Ігор в своїй кімнаті, читає книжку.
Ігор: Круті хлопці повинні виглядати особливо, не так як усі. (Підходить до дзеркала, дивиться на себе). Особливо не так, як усі. Точно!!! (Виходить)
Сцена 5:
Марія: (Виходить в своїй кімнаті, читає): «Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив. Будьте, отже, послідовниками Бога, як любі діти, і ходіть у любові, за прикладом Христа, що полюбив вас і видав себе за вас…» (Еф.4:32-5:2); «Нікому злом за зло не віддавайте. Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром» (Рим.12:17,21) (Виходить)
Ігор: (виходить переодітий, в окулярах. Читає)
«Круті хлопці ніколи не дають себе обіжати. Вони мстяться. !0 способів як відімстити сусіду по парті», - якраз те, що мені треба! «Заховати сумку, відшмагати, підставити кнопку, дати підніжку …» (Нахабно усміхається і виходить)
Сцена 6:
Діти заходять до класу. Марія щось старанно малює. Проходить Таня і нечайно зачіпає її. Деякі речі зі столу Марії падають на підлогу.
Марія: (сердито зривається) Таня!!!
ГОЛОС: «Будьте добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив. Живіть в любові…»
Таня: Що?
Марія: Привіт, і будь ласка будь уважнішою.
Таня: Ой, я і не помітила. (Підносить речі). Вибач будь ласка
Марія: Та нічого страшного.
Ігор: (Заходить, всі звертають на нього увагу. Всім привіт (Сідає. Дзвоник. Заходить учитель)
Вчитель: Всім добрий день. Не марнуючи часу відкриваємо сторінку 12 і … (дивиться на Ігоря) У нас новий учень?
Ігор: (знімає окуляри) Добрий день, Андрій Сергійович (Анна Орестівна)!
Вчитель:
А, це ти, Ігор. Тебе і не впізнати. То на чому я зупинилась?. Ага, сторінка 12 (оглядається). В нас знову немає крейди. Володя, принеси будь ласка крейду. (Володя залишає клас). Сьогодні ми поговоримо про дзвінкі приголосні звуки. Всі записують тему «Дзвінки приголосні звуки». Дзвінки приголосні звуки це звуки, які… (заходить Володя, віддає вчителю крейду) звучать…
Володя: (Сідає. Кричить і скаче на місті.) Ооооо!!!!!
Вчитель: Ні, Володя, не так вони звучать. Не так голосно. Правила треба вчити вдома. На домашню даю вам вправи 36 і 37. На наступному уроці я їх провірю і поставлю перші оцінки. Ви можете іти. Ігор і Володя, ви сьогодні чергові, тому залишіться поприбирати в класі.
Ігор: Що?
ГОЛОС: Круті хлопці особливі. Не такі як всі.
Ігор: Точно. (Випрямляє спину, дістає книгу) «Сказати, що погано себе почуваєш, що через годину треніровка, або урок по музиці». (Усміхається, закриває книжку. В класі ще знаходяться хлопці. Андрій Сергійович (Анна Орестівна), ви вибачте мені, але я не можу залишитись чергувати.
Вчитель:
Що ж може бути важливіше за прибирання класу?
Ігор: заняття по музиці.
Вчитель: Ти займаєшся музикою?
Ігор: Так, сьогодні перше заняття.
Вчитель: Що ж, музика також важлива. Діти, хто може допомогти Володі поприбирати клас?
Олег: Я не можу. Треніровка (Виходить)
Таня: Я сьогодні занята. (Виходить)
Всі: Я тоже. Наступним разом. Так, багато справ. (Всі виходять. В класі залишаються вчитель, Марія і Володя).
ГОЛОС:
«Будьте добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив. Живіть в любові…»
Марія: (Підходить до Володі). Я допоможу тобі.
(Починають прибирати, вчитель вийшов)
Володя: Знаєш, Марійко, я помітив, що ти якась не така.
Марія: Що ти маєш на увазі?
Володя:
Ну, не така як всі. Чесна, добра, турботлива. Чому ти така?
Марія: А, ось що. Та це все через Ісуса.
Володя: До чого тут Ісус?
Марія:
Бачиш, я християнка. І у всьому намагаюсь наслідувати Ісуса. Про це навіть говориться в Святому Письмі. (Дістає Святе Письмо, читає Ефес.5:1) «Будьте послідовниками Бога, як любі діти, і ходіть у любові, за прикладом Христа, що полюбив вас …». Сама б я не могла бути доброю і турботливою, але Ісус, Він мені допомагає. (Виходять)
Сцена 7
Ігор: (Виходить в своїй кімнаті). Книжка класна, допомагає. Вовку провчив, вчителя обвів навкруги пальця. Цікаво, чи пише автор, що робити, коли задали домашню роботу, яку не хочеться робити?.. (листає книжку). Ось є!!! «Списати у відмінника або сказати вчителю, що зошит із виконаним домашнім завданням забув вдома». Чудово! Якщо перший метод не спрацює, спробую другий. (виходить)
Сцена 8
Марія: (заходить до себе в кімнату). Дякую тобі, Ісусе, що Ти допомагаєш мені любити інших. Допоможи мені будь ласка зараз виконати домашнє завдання. (Дістає підручник і зошит. Телефонний дзвоник). Алл… привіт Таня… Роблю домашню… Зможу, але тільки після того, як зроблю дві вправи. А ти що, вже все зробила?.. Але ж ти знаєш, що я не списую… Ні, я виконаю, а потім вийду. (Кладе трубку. Марія закінчує і виходить)
Сцена 9
Клас, заходять учні. Марія сидить і малює. У Олега випадає листок складеного папірця. Позаду нього Ігор, Піднімає його і читає.
Ігор: Ей, хлопці, в мене є новина для вас. Виявляється, в нас в класі є два закоханих голуб’ят: Олег і Марія. Послухайте: «Марія Копанська сама гарна дівчина в світі, я її дуже люблю. Олег».
Всі: (Сміються)
Олег: Віддай це мені!
Ігор: Ще чого!
Марія: Віддай йому.
Ігор: Ну добре, добре. (Віддає записку)
Олег: При першій же нагоді я тобі відімщу! (Вибігає з класу. Дзвонить дзвоник. Заходить учитель)
Вчитель: Добрий день усім!
Всі: Добрий день.
Вчитель: Як я і обіцяв почнемо з перевірки домашнього завдання, вправ. Білкин Володимир, будь ласка, підійди. (Розглядає зошит, ставить оцінку. Ігор трохи знервується) Молодець./spanТаня: Ой, я і не помітила. (Підносить речі). Вибач будь ласка Терлак Таня. (Та дуже швидко пише. Коли назвали її імя, віддає сусідці зошит з якого списувала і йде до вчителя.) У-у, я бачу в тебе за літо почерк помінявся. Скажи мені чесно, ти сама це робила чи списала перед уроком?
Таня: (Із хвилюванням) Ну я думала що… я списала.
Вчитель: Сідай на місце. Павлюк Ігор.
Ігор: Я вас слухаю, Андрій Сергійович (Анна Орестівна). (Вчитель на нього дивиться через окуляри). А, моя домашня робота? Зараз. Я її виконав, тільки потрібно дістати.
Вчитель: Я чекаю.
Ігор: Я згадав. Я вдома зошит залишив.
Вчитель: Ти встигнеш збігати і принести
Ігор: А в мене нема ключів.
Вчитель: Тоді не забудь показати мені її завтра.
Ігор: Добре.
Дзвоник.
Вчитель: Всі інші не забудьте залишити свої зошити в мене на столі. Таня і Наталя, ви чергуєте. Ігор, підійди до мене.
Всі розходяться.
Ігор: Я слухаю вас. Андрій Сергійович (Анна Орестівна)
Вчитель: Ні, це я тебе слухаю. Будь ласка, розкажи мені, чому ти не був на уроці фізкультури і географії.
Ігор: В мене боліла голова.
Вчитель: Це ти мені говорив вчора, коли пропустив англійську.
Ігор: Аа, точно
Таня: (Підходить до вчителя) Андрій Сергійович (Анна Орестівна), вибачте, в мене є питання… Чи можна брати цю мітлу і де можна знайти швабру? (В цей час Ігор читає свою книжку)
Вчитель: Про що це ми з тобою розмовляли?
Ігор: (Сміло) Про мій пропуск уроків. Я пропустив фізкультуру і географію тому що мусів піти додому і помогти мамі. Вона простудилась: температура, кашель і всяке таке.
Вчитель: Як вона себе зараз почуває?
Ігор: Ліпше вже, але ще трохи кашляє.
Вчитель: Надіюсь, що їй скоро буде краще. Я ще чув, що ти підхватив одиницю по математиці.
Ігор: Так
Вчитель: Погані справи, треба виправляти.
Ігор: А як інакше? Я обов’язково її виправлю. До побачення.
Вчитель. До побачення… Бідний хлопець, думає, що я про ніщо не здогадуюсь. (Виходить)
Сцена 10
Марія: (Марія зявляється в своїй кімнаті. Дзвінок.( Алло.
Олег: Марія, це Олег.
Марія: привіт.
Олег: Я хотів би попросити в тебе вибачення за сьогоднішнє. Я дуже погано вчинив
Марія: Та нічого. Я вже про це забула.
Олег: І ти не злишся на мене?
Марія: Зовсім ні. І далі залишаюсь твоїм другом.
Олег: Дякую. О, чуть не забув. Я придумав, як помститись Ігорю.
Марія: І як?
Олег: Я з друзями його побємо.
Марія: Побєш?
ГОЛОС: «Нікому злом за зло не віддавайте. Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром»
Марія: Послухай, в менеє кращий план.
Олег: Який?
Марія: Зараз. (бере зі столу Святе Письмо і читає): «Нікому злом за зло не віддавайте. Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром»
Ну, що ти думаєш?
Олег: (Вздизає) Я не знаю. Ще подумаю.
Марія: Памятай, що тільки любовю перемагається зло. Па. (Кладе трубку). Господи, допоможи Олегу пробачити Ігоря. (Виходить)
Сцена 11
Заходить мама Ігоря, а за нею Ігор.
Мама: Як справи в школі, синочок?
Ігор: Краще не буває.
Мама: Дай но мені твій щоденник глянути.
Ігор: А, так, звичайно, мам. Приготовся до сюрпризу.
Мама: До сюрпризу?
Ігор: Раз, два, три! (Відкриває щоденник)
Мама: одинадцята по математиці! Розумник! Я тішуся тобою!
Ігор: Це тільки початок.
Телефонний дзвінок.
Мама: Алло
Вчитель: Добрий день, Олено Миколаївно. Це класний вчитель Ігоря.
Мама: Добрий день, я вас слухаю.
Вчитель: Як ваше самопочуття?
Мама: Що?
Вчитель: Як ви себе почуваєте? Пройшов кашель?
Мама: Про що це ви говорите? Про який кашель?
Вчитель: Ігор сказав, що ви простудились.
Мама: Простудилась? (сміється) . Напевно він щось напутав.
Вчитель: Ви хочете сказати, що не хворіли?
Мама: Звичайно, що ні.
Вчитель: Тоді вибачте. Напевно я неправильно зрозумів Ігоря. Як взагалі то в нього справи?
Мама: добре. Сьогодні ось першу оцінку приніс по математиці.
Вчитель: А знаю, знаю. Прийдеться йому попрацювати, щоб її виправити.
Мама: виправити? Але для чого виправляти одинадцяту?
Вчитель: Одинадцятку? Я думав, у нього інша оцінка.
Мама: ні, одинадцять.
Вчитель: Це добре. Я хотів вам сказати, що дуже задоволений, що ваш син почав ходити в музичну школу.
Мама: ходити КУДИ?
Вчитель: Мені цікаво, на якому музичному інструменті він вчиться іграти?
(Пауза. Гнів на обличчі мами, Ігор розгублений, виходить із кімнати, мама ставить трубку і виходить)
На сцену виходять ведучі.
Ведучий 1: Є такий вираз: «Скажи мені, з ким ти дружиш, і я скажу тобі, хто ти». З таким же правом можна сказати: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти».
Ведучий 2:
Любі друзі, читайте Святе письмо, бо читаючи його, ви будете жити ним і наслідувати Христа. А він вам в цьому допоможе. Йдіть Його кроками, любіть Бога і ближнього! На все добре! Дякуємо за увагу!