Олена Сенейко-Парійчук
Вірші до Хресної Дороги для дітей
1.
Смерть Ісусу присудили,
Біль, приниження і муки.
Люди – злі, Пилат – безсилий,
Він свої вмиває руки.
Всі ми є дітьми для Бога,
І з молитвою святою
Ми душею Шлях цей Хресний
Йдемо, Господи, з Тобою.
2.
Хрест поклали на рамена,
Хрест – тягар і Хрест – знамено,
Хрест, що нас веде до Бога,
Хрест до Хресної Дороги.
Я візьму свій Хрест покірно,
Я не смію нарікати,
Бо за мене на Голготу,
Сам Ісус ішов вмирати.
3.
Хрест важкий, а люд немилий,
Лють в очах, в руках багнети,
І терновії тенета
Забирають Твої сили.
Перший раз упав додолу
Той, хто вищий цього світу.
Поможи й мені піднятись,
Бо не хочу вже грішити.
4.
Що б не трапилось, а Мати,
Лине Серцем до Дитини…
Мов страшне випробування –
Зустріч Матері і Сина…
Мати Господа страждальна,
Я молюсь Тобі, Маріє,
Бо душа моя маленька
Щиро співчувати вміє!
5.
Симеоне Киринейський,
Ти отримав щастя нести
Хрест Господній з поганина,
Через жаль – аж до прозріння.
Розкажи нам, покажи нам –
Ось Ісус і я – ми поруч,
Як це добре бути з Богом,
Нести Хрест і йти на Гору!
6.
Пресвяте обличчя Боже
Кров Пречиста омиває,
Не зважа на лють ворожу
Вероніка Пресвятая.
О, страждаючий Ісусе,
Як на хустці Вероніки,
Залишай у наших душах
Чистий Образ Твій навіки!
7.
Чуєш серденько маленьке?
Серденько моє з Тобою!
І сльозинка, як краплинка –
Вдруге Ти упав від болю.
Ми з Тобою, наш Ісусе,
Кожен крок Твій і щомиті,
Дуже щиро Тебе люблять
Із Покрова церкви діти!
8.
Ось жінки з Єрусалиму –
Матері чиїсь і сестри,
Не злякають злі багнети
Золоте жіноче серце!
Так колись мені матуся
Вперше хрестик показала,
Буду я завжди з Ісусом,
Так, як матінка навчала.
9.
Третій раз упав додолу
Під Хрестом Ісус Спаситель.
Підіймися, обіцяю,
Що не буду вже грішити!
Що в моїй душі маленькій
Розцвіте Добро велике,
Що любові й милосердя
Віддаватиму без ліку.
10.
Якщо б мати мені силу,
Щоб спинить Твої страждання,
Щоб не дати роздирати
Одяг Твій і Твої рани!
Та шукатиму я сили,
Щоб молитись дуже щиро,
Буду постити і нести
До сліпих я сяйво віри.
11.
Чи ти бачила, Голгото,
Хоч колись страшнішу муку,
Ніж, коли кати вбивали
Цвяхи в ноги і у руки?
До Хреста Тебе гріхами
Прибиваємо, наш Христе,
Ллється, ллється на Голготу
Кров Ісуса, Кров Пречиста.
12.
Ти прости, Ісусе милий,
Ми не знали, що робили,
Коли Бога розпинали,
Коли зрадили, грішили …
Ось Твої останні сили,
Ось Обличчя похилилось,
Ось і Серце зупинилось.
Все скінчилось… Все сповнилось …
13.
Із Хреста Ісуса зняли,
Але Серце вже не б’ється.
Ми до сповіді прийдемо,
Принесемо жаль із серця.
Ти прийми сльозинки щирі
В покаяння перелиті,
Що життя, як Бог забутий?
Якщо в серці Бог убитий?
14.
Тіло Боже з Хреста зняли,
Загорнули в Плащаницю,
Кати камінь готували,
Щоб закрити ним гробницю.
Та хіба ж є ті тенета,
Що Тебе спинити зможуть,
Коли Ти воскреснеш з мертвих,
Наш Ісусе, Сину Божий?!