НЕЗАБУТНЯ КАНАДА

«Щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі» (Йо. 17, 21)

Спільнота християн характеризується єдністю, любов’ю до Бога і до ближнього. І не залежить, на якій півкулі землі вона живе. Ісус Христос перед страстями у своїй архиєрейській молитві до Бога Отця просив Його про цю єдність усіх людей на землі. Нашим завданням є виконати волю Христа, дати іншим зрозуміти і відчути, що всі ми – брати і сестри у Христі, частинки Його Містичного Тіла. Наша подорож до Канади дала змогу вкотре пересвідчитись у цьому. Господь нам дав цю ласку.

         20-го березня ми (вчитель-катехит Вікторія Марко та троє учнів катехитичної школи імені Митрополита Андрея Шептицького м. Самбора: Квасниця Тарас, Кульчицька Зоряна, Марко Михайло) ступили на Канадську землю, але як згодом виявилось, не зовсім канадську. Ми побачили справжню «частинку» нашої України у великій та привітній Канаді. Українська мова, вишиті рушники, українські пасхальні традиції, богослужіння в українському греко-католицькому обряді, а також привітність та гостинність людей дали відчути нам, що ми вдома.

         Програма нашого перебування була насиченою і цікавою. Ми відвідали українські католицькі школи, Саскатунський Університет, Інститут імені Митрополита Андрея Шептицького, українські церкви та монаші осередки, будинки для осіб похилого віку, Західний музей історії Саскатуну, зоопарк, переймали досвід праці з особами неповносправними, з молоддю, подружніми парами та сім’ями.  Учні легко влились у канадську шкільну атмосферу, відвідували уроки, знайшли нових друзів, весело проводили спільний час: боулінг, гольф, покупки, кінотеатр та інші розваги. Організовувались для нас спільні зустрічі, одна з яких відбулася у канадському котеджі на березі великого озера. Там ми відчули усю атмосферу зимової Канади: барбек’ю,  катання на снігоході, похід лісом, годування птахів, зустріч з оленями, косулями, білками.

         Незабутньою стала поїздка до Едмонтону. Ми побували в найбільшому світі розважальному центрі, побачили найбільшу в світі писанку та ковбасу, ознайомились із діяльністю української молоді в українському молодіжному центрі, побачили нічний Едмонтон. Щиро дякуємо пану Михайлу Корнило та його донечкам за те, що дали нам затишний притулок у своєму домі в Едмонтоні.

         Щоб відчути усю атмосферу святкування Великодня у Канаді, нас переселили на цей час у сім’ї, які святкують Пасху за Григоріянським календарем. Ми активно брали участь у всіх пасхальних традиціях: писали писанки, пекли паски та бабки, приготовляли кошики, допомагали у приготуванні святкового обіду, відвідували усі богослужіння. Незабутньою стала великодня Свята Літургія, на якій весело та тріумфально прозвучав на українській та англійських мовах воскресний гімн, задзвонили дзвони, і усі разом, як одна Божа родина, заспівали та прийняли Воскреслого Христа у своє серце.

         У неділю останнього дня у Саскатуні ми взяли участь у Святій Літургії, після якої прощальне слово виголосив Преосвященіший Владика Браян Байда, п. Лоріання Ґабрух та усі ми. Після благословення Владики на щасливе повернення додому, усі сім’ї зібрались на святковий останній обід.

         Важкою була мить прощання із сім’ями в аеропорту, які для нас за ці три тижні вже стали рідними. Дякуємо вам за тепло і любов, які ми отримали від вас! Ви дали нам зрозуміти, як потрібно цінувати та любити свою Батьківщину, шанувати батьківські традиції та звичаї, українську культуру. Хай Господь благословить Ваші домівки!

         Першою зупинкою на шляху до України було місто Торонто. Оскільки ми мали досить часу до наступного літака, то вирішили не марнувати його надаремно. Дякуючи самбірчанину Олександру Дудару, який вже досить давно проживає у Торонто разом із сім’єю, ми побували на Ніагарському водоспаді, побачили озеро Онтаріо та славетну вежу у Торонто (CN Tower).

         Ця поїздка дала нам змогу відкрити для себе багато чого нового, збагатитись як духовно, так і інтелектуально. Від цілого серця дякуємо організатору поїздки п. Лоріанні Ґабрух (координатор релігійної освіти греко-католицького обряду в Саскатуні) та усій її родині і друзям за незабутній дарунок, гостинність та домашній затишок. Надіємось наступного року дати Вам змогу відчути нашу вдячність Вам, коли будемо вітати Вас в Україні!

Вікторія Марко

 Я з нетерпінням чекав своєї подорожі в Канаду, тому що ніколи там не був. Хотілось дуже подивитись, як живуть люди, які їхні цінності, культура, стиль життя.

Перші дні для мене були незвичні, багато було нового, але дуже швидко звик до всього. Дуже сподобалось проживати у сім’ях, тому що багато чого нового відкрив для себе, навчився. В Канаді я трохи вдосконалив свою розмовну мову. Хотілось би краще нею володіти, але дякую Богові і за це. Дуже сподобалось у школах. Вони дуже відрізняються від наших. Приємно вразила привітність людей в Канаді та їх доброта.

Поїздка до Едмонтону дала змогу більше побачити і гарно порозважатись. Взагалі, Канада є дуже гарна і гостинна країна.

Квасниця Тарас

 Коли я вперше почула про Канаду ще у початковій школі, то в мене виникла думка, що це недоступна для нас країна. Через 8 років я опинилася у Канаді. Це надихає мене на підкорення нових вершин, реалізацію своїх мрій. Дякую усім, хто допоміг здійснити мою мрію. Я дуже приємно вражена від поїздки і надіюсь приїхати туди ще раз!

Кульчицька Зоряна

 Моє перебування в Канаді було дуже захоплюючим. Спочатку мене переповняли різні сумніви і страхи, але з часом це все розвіялось. Мене вразило те, що канадці – дуже привітні люди. Під час перебування, я дізнався більше про культуру, історію Канади, вдосконалив свою англійську. Мої «прийомні» сім’ї були дуже добрі та привітні, і я дякую їм, що вони мене прийняли. Тут я знайшов багато нових друзів. Також я відвідував три школи: «Вифлиєм», «Школу Єпископа Філевича» та «Святий Хрест». Моє перебування в Канаді було дуже активним: я відвідав багато цікавих місць і побачив багато нового. Також мені дуже сподобалася поїздка в Едмонтон і екскурсія по центру міста.

Ця подорож зробила мене більш самостійним і впевненішим у собі. Три тижні пройшли дуже швидко і я з усмішкою на обличчі згадую всі приємні моменти нашої подорожі. Я дякую Господу, що дав мені таку можливість!

Марко Михайло