Під час проповіді владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду єпископів УГКЦ, зауважив, що в особах жінок-мироносиць ми знаходимо приклад самопосвяти, жертовності, любові і служіння. «В їхніх особах ми віддаємо шану кожній жінці, яка є наслідницею мироносиць, практикуючи і нині ці шляхетні постави справжніх Христових учениць. І тут постає перед очима старенька жінка з-під Києва, котра, довідавшись, що Беркут… жорстоко побив в центрі Києва студентів, встала рано-вранці, наварила картопельки з м’ясом для них. Стають мені перед очі жінки з села Княжичі поблизу столиці. Ми їх зустріли випадково, коли 8 грудня 2013 року прийшли на перше віче на Майдан… Бачу перед очима наших дівчат, які день і ніч розносили канапки та чай тим усім, що були на барикадах. Бачу медсестер, які витягували поранених героїв з-під куль снайперів». Однак, за словами єпископа, найбільший знак, дав нам Господь в Пречистій Богородиці, яка була найближче до Ісуса і стала знаком спасіння і перемоги над злом для всього людського роду.

Владика Богдан пригадав те, що саме цього дня сталася катастрофа на Чорнобильській АЕС 29 років тому: «Здавалося – настав кінець, нема надії на спасіння. Але Господь не полишив свій народ в темряві Страсної п’ятниці. Він послав нам знак надії, яким пробудив віру в перемогу. Чи це не знаменно, що ми сьогодні, спільно з Отцем і Главою нашої Церкви, перебуваємо саме на теренах Самбірсько-Дрогобицької єпархії, звідки властиво, розпочалося духовне оновлення прибитого трагедією Чорнобиля народу? Адже, саме тут, рівно рік після Чорнобиля, в с. Грушів з’явилася Пречиста Богородиця, Страдальна Мати, зодягнена у темні ризи смутку».

Проповідник закликав з повною довірою молитися до Марії та вчитися від Неї та від жінок-мироносиць служити одні одним та вертатися додому «благовісниками надії, благовісниками життя і воскресіння».

Наприкінці богослужіння Блаженніший Святослав запропонував цього дня із вдячністю згадати тих, хто передав нам віру наших батьків (матерів, бабусь). Він також привітав і єпархіальну молодь: «Ми сьогодні за вас особливо молилися: за ваші життя і долі. Нехай Господь благословить вас усіма благами. А, головне, хай береже ваше життя. Бо ви − майбутнє нашої Церкви та нашого народу».

Він також зауважив, що прикладом для наслідування для молоді є блаженний Йосафат Коциловський, бо «мощі святого завжди є джерелом божественної благодаті і Духа Святого, який допомагає нам бути свідками Христової віри, так, як засвідчив свою віру цей святий єпископ».

Подякував Предстоятель Церкви і вірним УПЦ КП, які також прийшли на богослужіння. Звертаючись до них, він закликав до єдності і любові один до одногою, бо «від нашої взаємної любові та єдності залежить сила нашого народу». Тоді Господь може дати силу оновити Україну.

Після цього Блаженніший Святослав освятив наріжний камінь під будівництво нового храму Блаженних Йосафата Коциловського та Григорія Лакоти в Самборі.

Департамент інформації УГКЦ